Техніка позакореневого обприскування овочевих добрив
Внесення позакореневого добрива до овочів є ефективним, швидким-діючим і підвищує як урожай, так і дохід. Однак для досягнення хороших результатів необхідно оволодіти правильною технікою внесення та термінами, а також вибрати правильний тип добрива для конкретних овочів.
Для листових овочів, таких як пекінська капуста, селера та шпинат, сечовина та сульфат амонію є кращими добривами. Концентрація повинна бути нижче 2% для сечовини та нижче 1,5% для сульфату амонію. Заявки, як правило, слід робити з 10-денними інтервалами; додавання в суміш харчового оцту (розведеного в 500 разів) може значно підвищити ефективність.
Для плодоносних овочів, таких як помідори, перець, баклажани, різні дині та кабачки, потреби в поживних речовинах в азоті, фосфорі та калії відносно збалансовані; тому слід використовувати комплексне добриво, що містить усі три елементи. Можна приготувати і застосувати суміш із 1–2 % сечовини та 0,3–0,4 % калію дигідрофосфату. Як правило, достатньо одного застосування на ранній стадії росту та іншої на пізній стадії росту.
Для коренеплодів і цибулинних овочів, таких як часник, цибуля, редис, які мають високу потребу у фосфорі та калії, рекомендується проводити позакореневе підживлення сумішшю 0,3% дигідрофосфату калію та 10% екстракту деревної золи, повторюючи 3–4 рази за вегетаційний період.
Позакореневе підживлення слід проводити в сонячний день, коли сонячне світло не інтенсивне, або в похмурі дні. Приблизно 40 кілограмів розведеного розчину добрива слід вносити на му (приблизно . 0.067 гектарів) за сеанс, гарантуючи, що поверхні листя ретельно зволожені. Додавання відповідних кількостей мікроелементів відповідно до конкретних потреб овоча може ще більше збільшити врожайність і цінність, але слід уникати надмірних концентрацій. Важливо, що кислотні та лужні добрива не можна змішувати під час внесення.






